Друк
Категорія: Новини

     Упродовж останніх років у лісах Полісся України загалом і Житомирської області зокрема активізувалися лісопатологічні процеси, які стали хронічними та призводять до всихання соснових насаджень. У багатьох насадженнях всихання відбувається швидкими темпами, протягом одного вегетаційного періоду. В більшості випадків це відбувається у пристигаючих насадженнях природного походження, у сприятливих для зростання сосни звичайної умовах.

Дані процеси є наслідками, як стверджує ряд науковців, глобальних кліматичних змін на нашій планеті. Адже процеси всихання, особливо  хвойних порід, відмічаються у  бореальному поясі хвойних лісів на всіх континентах.

Однією з причин ослаблення насаджень є грибні хвороби викликані офіостомовими грибами (мікози), які можуть розвиватися у гострій чи хронічній формах. Збудників хвороб родів Ceratocystіs та Ophiostoma можуть активно чи пасивно переносити стовбурові шкідники – короїди та вусачі, а також шкідники коріння.

Серед поширених видів стовбурових комах, які можуть переносити збудників хвороб дерев сосни являється верхівковий короїд.

Верхівковий короїд - жук завдовжки 2,5 – 3,7 мм, темнокоричневий, циліндричний, на схилах надкрил, по краях пологої «тачки» — по три зубці; у самця третій зубець на кінці роздвоєний. Яйце дрібне, біле, округле. Личинка завдовжки до 3 – 4 мм, безнога, дещо зігнута; на грудних сегментах є мозолисті подушечки; голова чітко виражена, світлокоричнева. Лялечка 3,5 – 4 мм завдовжки, біла, напівпрозора. Зимують жуки під корою і незначна частина личинок і лялечок, які не завершили розвиток до настання холодів. Жуки пробуджуються в першій декаді квітня і поновлюють додаткове живлення в ходах. Літ починається наприкінці квітня за температури повітря 15 – 19 °С, масовий — на початку травня за температури 20 °С. Невдовзі жуки починають закладання нових ходів. Від «шлюбної» камери проточується від 6 до 12 довгих (20 – 50 см) маточних ходів, переважно в поздовжньому напрямку. Через 2 – 3 доби самка вигризає в них рідко розміщені камери і відкладає яйця, запечатуючи їх зверху пробочкою. Плодючість — 16 – 120 яєць. У весняних маточних ходах буває від 20 до 50 яєць. Ембріональний розвиток триває від 8 до 14 діб. Відроджені личинки прокладають ходи завдовжки 2 – 5 см і залежно від температури завершують розвиток за 16 – 60 діб. Заляльковуються наприкінці травня. Розвиток лялечки завершується за 7 – 16 діб. Новоутворені жуки впродовж 12 – 20 діб додатково живляться у місцях розвитку. При масовому заселенні засихаючих дерев, якщо кора втрачає свіжість, жуки переходять для живлення на інші дерева. За наявності 8 – 10 жуків вони вигризають у корі цілі ділянки. Літ жуків другого покоління відбувається в липні. Повторюється процес утворення камер, відкладання яєць, відродження та живлення личинок, їх заляльковування і утворення жуків, які залишаються під корою до весни. За рік розвивається дві генерації.

Для сосни роль комах у перенесенні збудників хвороб підтверджено як зарубіжними науковцями, фінськими, шведськими, російськими так і вітчизняними (УкрНДІЛГА, Східлісозахист).

Процес всихання соснових насаджень на Поліссі виявляється типово. Спочатку він має дифузний характер (всихають окремі дерева), пізніше – всихання стає дифузно-груповим (всихають окремі групи дерев більш-менш віддалені на площі виділу), а на кінцевій стадії розвитку хвороби всихання охоплює значну частину деревостану. Всихання має верхівковий характер і відбувається за такою схемою: верхня частина крони дерева спочатку рідіє, потім хвоя на верхівці дерева жовтіє, згодом пожовтіння або побуріння хвої охоплює більшу частину крони, причому хвоя не опадає, і врешті-решт дерево гине. Хвороба має гострий характер, і від появи початкових симптомів захворювання до повного всихання дерева минає один вегетаційний період.

Подібні процеси всихання соснових деревостанів відмічені практично на всій території Житомирської області. Зокрема в Державному підприємстві «Баранівське лісомисливське господарство» за перше півріччя 2017 року відведено в суцільну санітарну рубку та практично зрубано 166,4 гектарів пошкоджених насаджень. В порівнняні з минулим роком ця цифра становила 133 гектарів за рік.

Наслідками розвитку виявленої хвороби є погіршення санітарного стану соснових насаджень, всихання дерев і втрата технічної придатності деревини внаслідок «посиніння», зменшення її ринкової вартості, збільшення чисельності шкідників та їх поширення на суміжні ділянки деревостану. Надзвичайно важливу роль у зменшенні негативних наслідків хвороби відіграють терміни проведення відповідних санітарних заходів. Чим коротший період від виявлення осередків захворювання до їх ліквідації, тим кращими є перспективи збереження насадження. Невчасно проведені санітарні рубки без урахування темпів поширення хвороби призводять також до значних економічних втрат.

Зважаючи на вищевикладене, ДП «Баранівське ЛМГ» звертається до громадськості з проханням розуміння надзвичайно складної ситуації, що склалася в соснових лісах.