- Деталі
- Категорія: Новини
Багатосніжна зима з міцним морозцем – те, що милує та зачаровує людське око, водночас є справжнім випробуванням для мешканців лісу. І дошкуляє їм в цей період не стільки холод, як голод.
А от звірині, котра мешкає в лісах Баранівського лісомисливського господарства, пережити скруту значно легше – про неї постійно дбає єгерська служба лісгоспу.
«Єгері регулярно викладають в лісові годівниці різноманітні харчі – розповідає головний мисливствознавець підприємства Олександр Рибак. - У спеціально відведених місцях звірі можуть поласувати сіном, кормовими віничками, зерновими снопиками, кукурудзою, зерновідходами тощо. Однак наше завдання - лише підтримати тварин у складний період, але ні в якому разі не приручити їх, підгодівля не повинна замінювати природну харчову базу і перешкоджати природним інстинктам.»
За минулий рік в мисливських угіддях державного підприємства “Баранівське ЛМГ” викладено 82 тонни зернових та зерновідходів, ще 28 тонн - у вольєрі з утримання оленів плямистих. Для лісових мешканців єгері заготовили 21 тонну сіна, 10000 шт. кропив’яних віників та 1000 кг солі, засіяли 28 гектарів харчових полів.
Наталія Горай, прес-служба Житомирського ОУЛМГ
- Деталі
- Категорія: Новини
Із січня 2019 року лісова промисловість України перейшла на європейські стандарти класифікації та вимірювання лісо та пилопродукції.
У них суттєво змінені підходи до визначення розмірноякісних характеристик лісо та пиломатеріалів. Якщо раніше ділова деревина (лісоматеріали круглі) в Україні розподілялася на три сорти (І, ІІ, ІІІ) та мала низку сортиментів за їх призначенням, то з 2019 року – розподіляється на чотири класи якості (A, B, C, D), як і в європейських країнах, з відсутнім визначенням їх напрямку використання.
Нові національні стандарти, гармонізовані з європейськими, розроблялися Технічним комітетом України зі стандартизації лісових ресурсів ТК 18 «Лісові ресурси» та затверджувалися ДП «Український науководослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості».
Принцип класифікації за європейською системою стандартизації лісоматеріалів круглих не базується на призначенні сортиментів, а в основі його – показники розміру та якості колод; більший діаметр і мінімальний вміст вад деревини за встановленого приросту – вищий клас якості:
- до класу якості А прийнято відносити лісоматеріали найвищого класу якості, які у більшості походять з нижньої частини колоди, із чистою деревиною або з незначними вадами, які не обмежують її використання;
- до класу якості В прийнято відносити лісоматеріали середнього класу якості, без особливих вимог до чистої деревини та сучками у межах середнього значення для кожної породи;
- до класу якості С прийнято відносити лісоматеріали нижче середнього класу якості, в яких дозволяються ті вади, які не значно знижують природні властивості деревини, як матеріалу;
- до класу якості D має бути віднесено лісоматеріали, що не задовольняють жодному з класів якості А, B, C, але з яких ще може бути отримано пиломатеріали для подальшого використання;
- всі інші лісоматеріали круглі, з яких неможливе отримання пиломатеріалів для загального використання, класифікуються, як:
а) деревина дров’яна для промислового використання, довжиною 2,0-4,0 метри (виробництва трісок технологічних чи паливного призначення, розколювання на паливну деревину тощо);
б) деревина дров’яна для непромислового використання, довжиною до 2,0 метрів (може бути реалізована фізичним і юридичним особам як паливо).
Заступник голови ТК18 Наталія Марченко – кандидат технічних наук, доцент кафедри та дизайну виробів з деревини ННІЛіСПГ НУБіП України, експертдорадник з питань технології деревообробки та лісового товарознавства, провідний аудитор із сертифікації за системою FSC звертає увагу на те, що існують європейські стандарти на лісоматеріали наступних порід – бук і дуб, сосна, ялина, ялиця, модрина, тополя, тис. Однак, немає нормативів класифікації колод із деревини берези, вільхи, граба, акації, осики, липи, черешні тощо. Європейці зазначають, що вони мають дуже незначну кількість деревини з таких порід, а її класифікацію виконують за найбільш наближеним стандартом – наприклад, за нормативами на тополю визначають якість колод з осики, вільхи тощо...
В Україні подібна класифікація неможлива – виникне ціла низка спірних питань. З європейського досвіду стає зрозумілим, що європейські стандарти мають достатньо ємку класифікацію, в межах якої прийнято поділяти лісосировину національними нормативними документами на підкласи, для полегшення її відокремлення.
«Ми провели розширені консультації з деякими європейськими експертами та виробниками, взяли пакети австрійських, британських, німецьких, польських, румунських національних нормативних документів і зрозуміли, що в цих країнах додатково існують національні стандарти і технічні регламенти, якими уточнюються (конкретизуються) вимоги щодо класифікації лісо і пилопродукції. Тобто всі європейські країни приймають стандарти (EN) методом IDT, проте у них не забороняється розробка і впровадження власних технічних регламентів, що роз’яснюють і деталізують стандарти EN. Оскільки Закон України «Про стандартизацію» № 1315VII від 05.06.2014 р. встановив прийняття Європейських стандартів в Україні методом ідентичного перекладу, без внесення національних приміток, ми також пішли шляхом європейської практики – розроблення додаткових Технічних умов України, якими встановлюються вимоги до класифікації тих видів лісопродукції, що не регламентовані пакетами EN та ТУ, якими конкретизуються вимоги до класифікації різних груп лісопродукції», - зазначила Наталія Марченко.
За її словами, із переходом на систему європейської стандартизації лісопродукції знімуться питання й надлишковий контроль за реалізацією деревини і продукції з неї з боку цілої низки контрольних органів країни, які через недоліки у системі стандартизації мали претензії до лісгоспів та деревообробних підприємств.
Зазначимо, що перехід на національні стандарти, гармонізовані з європейськими, передбачено постановою Уряду «Про затвердження Програми діяльності Кабінету Міністрів України» від 09.12.2014 року №695 та у відповідності до наказу державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 14.12.2015 року №184.
Перехід до нової стандартизації зумовлений розвитком нових технологій переробки деревини та євроінтеграційними процесами в лісовій галузі України.
Прес-служба Держлісагентства
- Деталі
- Категорія: Новини
Сьогодні відбулася зустріч заступника Голови Державного агентства лісових ресурсів Володимира Бондаря з керівником Німецько-Українського агрополітичного діалогу (APD) Фолькером Зассе та відповідальним за лісовий компонент проекту Сіманом Юрком.
Сторони обговорили низку питань щодо співпраці в лісовій галузі, підсумків спільної роботи у 2018 році та планів на наступний 2019 рік.
Сторони підкреслили зацікавленість не лише у продовжені співпраці, а її активізації та розширенні.
Одним з основних питань, що обговорювалося, було підготовка до впровадження національної інвентаризації лісів в Україні.
Фолькер Зассе підкреслив, що процес інвентаризації має проводитися під фаховим керівництвом Держлісагентства. «Наш проект разом з Держлісагентством у цьому році досить плідно працювали щодо підготовки до робіт з лісової інвентаризації. І це потрібно продовжувати. Лише Агентство має фахових та досвідчених фахівців, які зможуть провести лісову інвентаризацію», - сказав він.
Заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар зазначив, що відомство докладає максимальних зусиль для започаткування лісової інвентаризації, адже її проведення та зібрані дані забезпечать реальну ситуацію в лісовій галузі України. «Суспільство зможе отримати справжню картину і об’єктивні дані, а також побачити справжні проблеми, а не вигадані», - сказав він.
Також сторони наголосили на тому, що цей процес відбуватиметься відкрито, щоб громадськість могла оперативно отримувати інформацію про хід майбутньої інвентаризації українських лісів.
- Деталі
- Категорія: Новини
Лісовій громаді держави та господарюючим структурам, які використовують у виробництві деревину, починаючи з 1 січня 2019 року, необхідно буде користуватися національними стандартами, гармонізованими з європейськими, в яких суттєво змінені підходи до визначення розмірно-якісних характеристик в лісоматеріалах.
Якщо зараз деревина в Україні розподіляється на три сорти (І, ІІ, ІІІ) та має низку сортиментів (призначення), то з 2019 року буде розподілятися на чотири класи якості (A, B, C, D), як і в європейських країнах.
Нові національні стандарти, гармонізовані з європейськими, розроблялися Технічним комітетом України зі стандартизації лісових ресурсів ТК 18 «Лісові ресурси» та затверджувалися ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості».
Зокрема, розроблено та затверджено вісім стандартів (ДСТУ EN) класифікації за якістю для хвойних і листяних лісоматеріалів (ялина і ялиця; сосна; модрина та тис; дуб і бук; тополя; ясен, клен та явір), а також класифікації за розмірами для листяних та хвойних порід.
У зв’язку з тим, що з 01.01.2019 р. скасовуються всі стандарти, розроблені до 1992 року (переважно всі міждержавні ГОСТ), на заміну яких мають бути введені європейські стандарти (EN) або, у разі відсутності таких – міжнародні (ISO), складено план робіт, що має бути виконано до 01.01.2019 р.
Наповнення плану робіт обумовлено тим, що на частину продукції лісогосподарських підприємств, не існує ні європейських, ні міжнародних стандартів. Також частина європейських стандартів в Україні не легітимна, а деякі чинні в Україні нормативні документи суперечать між собою.
Відповідно до плану робіт наразі розробляються, уточнюються та затверджуються ще п’ять стандартів та дев’ять Технічних умов.
Окрім того, у зв’язку із переходом на європейську систему стандартизації, розроблена коригуючи форма на класифікацію лісоматеріалів (до кінця 2018 року). Призначення цієї форми – максимально полегшити перший період переходу підприємств галузі до нової системи стандартизації.
Ця форма є наближеною до реальної класифікації за якістю (згідно з європейськими стандартами) лісоматеріалів різних порід деревини, що представлені на ринку деревинної сировини України.
Коригуючою формою передбачається встановлення тимчасового (на перехідний період – до кінця 2018 року) співвідношення між сортиментами певного призначення й сорту за діючими до 01.01.2019 р. стандартами на лісоматеріали (ГОСТ 9462, ГОСТ 9463, ТУУ 56.196) й класами якості за EN 1316:1-2012, EN 1316:2-2012, EN 1927:1-2008, EN 1927:2-2008(АС-2009), EN 1927:3-2008 та проектами ТУУ на лісоматеріали круглі й деревину дров’яну.
Під час користування коригуючою формою, у перехідний період на європейську систему стандартизації, слід враховувати, що:
- у європейській системі стандартизації лісоматеріалів круглих прийнято 10 груп діаметрів, а не звичні для нас 3-и групи;
- групи діаметрів враховують лише обмір колод за серединним діаметром в корі чи без кори (за домовленістю зі споживачем);
- принцип класифікації за європейською системою стандартизації лісоматеріалів круглих не базується на призначенні сортиментів, а в основі його – показники розміру та якості колод; більший діаметр і мінімальний вміст вад деревини за встановленого приросту – вищий клас якості;
- до класу якості А прийнято відносити лісоматеріали найвищого класу якості, які у більшості походять з нижньої частини колоди, із чистою деревиною або з незначними вадами, які не обмежують її використання;
- до класу якості В прийнято відносити лісоматеріали середнього класу якості, без особливих вимог до чистої деревини та сучками у межах середнього значення для кожної породи;
- до класу якості С прийнято відносити лісоматеріали нижче середнього класу якості, в яких дозволяються ті вади, які не значно знижують природні властивості деревини, як матеріалу;
- до класу якості D має бути віднесено лісоматеріали, що не задовольняють жодному з класів якості А, B, C, але з яких ще може бути отримано пиломатеріали для подальшого використання;
- всі інші лісоматеріали круглі, з яких неможливе отримання пиломатеріалів для загального використання, мають бути класифіковані, як:
а) деревина дров’яна для промислового використання, довжиною 2,0-4,0 метри (виробництва трісок технологічних чи паливного призначення, розколювання на паливну деревину тощо);
б) деревина дров’яна для непромислового використання, довжиною до 2,0 метрів (може бути реалізована фізичним і юридичним особам як паливо).
Коригуючі форми між різними системами класифікації лісоматеріалів (ГОСТ та EN) можна завантажити.
Зазначимо, що перехід на національні стандарти, гармонізовані з європейськими, передбачено постановою Уряду «Про затвердження Програми діяльності Кабінету Міністрів України» від 09.12.2014 року №695 та у відповідності до наказу державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 14.12.2015 року №184.
Перехід до нової стандартизації зумовлений розвитком нових технологій переробки деревини та євроінтеграційними процесами в лісовій галузі України.
Прес-служба Держлісагентства
- Деталі
- Категорія: Новини
Атмосферу свята допомагають створити новорічні дерева. Сьогодні новорічна ялинка — радість не тільки дітям, а й дорослим. Важко уявити родину яка в ці дні обходиться без прикрашеної новорічної красуні.
Напевно кожного з нас не один раз турбувало питання — яку ж ялинку придбати, яка з них краща — штучна чи жива? Однозначної відповіді немає, зазвичай вибір залежить від особистих вподабань. Але слід пам’ятати про те, що кожна з них має бути не тільки гарною, але й безпечною.
Для того, щоб кожна родина могла встановити у своїй оселі новорічне дерево, державне підприємство «Баранівське лісомисливське господарство» спеціально у своїх розсадниках та на плантаціях для цих потреб вирощує новорічні дерева. Підприємством створено 69 га новорічних плантацій сосни та ялини, де зростають 300 тисяч молодих дерев. На продаж виставлятимуться також дерева, заготовлені в процесі планових рубок в рамках догляду за лісонасадженнями.
Всі бажаючі можуть придбати новорічну ялину безпосередньо в лісництвах підприємства та на спеціально облаштованому ялинковому базарі, який діятиме в м. Баранівка біля торгівельно оздоровчого комплексу. Цього року ціни на новорічні ялинки дещо вищі – в середньому на 10 гривень. Сосну та ялину можна купити за ціною від 50 до 140 гривень.
Так як і в минулих роках, новорічні ялинки будуть реалізовуватися з використанням електронного обліку деревини. На кожне святкове деревце буде прикріплюватися спеціальна бірка або самоклеюча стрічка із штрих-кодом, яка містить інформацію про місце заготівлі, що підтверджує законність її реалізації. Для зручності покупців з метою перевірки легальності походження новорічної красуні державним підприємством «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» розроблено програмне забезпечення для Android (yalynka.info – можна безкоштовно встановити з Google Play Market), за допомогою якого кожен покупець має можливість ознайомитися з походженням новорічної ялинки (вводити потрібно лише цифровий номер, без зазначення серії).
На жаль, в очікуванні свят знаходяться бажаючі вирішувати «ялинкове» питання безпосередньо у лісі, за допомогою сокири, не задумуючись про те що шкода завдається переважно молодим насадженням, які будуть формувати ліси через десятки років. У разі, якщо ви стали свідками незаконної рубки хвойних дерев, в ДП «Баранівське ЛМГ» діє «гаряча телефонна лінія»: (04144) 4-20-48. За цим номером можна дізнатися детальніше інформацію щодо придбання ялинок.
Самовільна рубка ялин на площах лісових культур чи шкільних відділень розсадників тягне за собою штраф 170 грн. Крім того в порядку цивільно-правової відповідальності та відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №665 від 23.07.2008. про суму завданої шкоди від самовільних порубок шпилькових дерев у передноворічний період, винні відшкодовують збитки, заподіяні лісовому господарству. Так за самовільну рубку ялинки або сосни з діаметром стовбура біля кореневої шийки до 10 см розмір шкоди становить 453,99 грн. З метою запобігання лісопорушень в передноворічний період державною лісовою охороною спільно з іншими природоохоронними органами проводиться комплекс заходів по попередженню та виявленню випадків незаконних рубок та незаконної реалізації хвойних порід. На автодорогах, перехрестях, на ринках чергуватимуть працівники лісової охорони, правоохоронних органів, для перевірки законності придбання та перевезення новорічних ялинок.
Закликаємо громадян не порушувати законодавство та купувати лише марковані новорічні ялинки!
- Деталі
- Категорія: Новини
Сьогодні заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар взяв участь у Міжнародній науково-практичній конференції «Соціальні та екологічні виклики лісам і лісовому менеджменту та їх подолання», яка проходить в ННІ лісового і садово-паркового господарства Національного університету біоресурсів та природокористування України.
«Дуже потрібно зараз, щоб в Україні відбувалося більше таких міжнародних наукових заходів. Для того, щоб в цей складний час для української лісової галузі оцінити ті процеси, які в ній відбуваються. Ми сьогодні маємо, як і інші пострадянські країни, процес реформування галузі. І він необхідний нам. Коли галузь потужна і може реагувати на цей процес, то в кінцевому варіанті ми отримаємо позитивний результат», - зазначив Володимир Бондар.
Він підкреслив, що лісова галузь на сьогодні має багато викликів – на жаль, нефахівцями відбувається не лише обговорення, а й оцінювання лісової галузі. І тому, роль українських та міжнародних науковців повинна бути тим світочем, який прокладе шлях розвитку лісової галузі України.
«Ми повсюдно чуємо у ЗМІ та від окремих громадських організацій не лише речі, які принижують лісову галузь, а які виводять її поза межі елементарного розвитку та розуміння. Суспільство навмисно вводиться в оману. І тут ми дуже мало чуємо голос лісової науки, яка в Україні є досить серйозною. Вона представлена фаховими науковцями, науковими установами, має глибокі розробки. На жаль зараз на це ніхто не звертає увагу… Тому на цьому етапі думка фахівців лісової галузі, науковців має величезне і неоціненне значення. Проведення такої науково-практичної конференції, її висновки мають бути тим містком, який виводитиме українську лісову галузь на належний напрямок розвитку», - наголосив заступник Голови Держлісагентства.
У роботі міжнародної конференції беруть участь провідні вчені науково-дослідних інститутів і вищих навчальних закладів лісівничого профілю з Австрії, Білорусі, Італії, Німеччини, Румунії, України, представники неурядових організацій та інші.
У проекті Резолюції конференції йдеться, зокрема, про те, що процес реформування у лісовому господарстві носить не системний, а часто дискримінаційний характер, який призводить, з однієї сторони – до посилення фіскального тиску на підприємства, позбавляючи можливості розширеного відтворення лісоресурсного потенціалу, а з іншої сторони – запровадження додаткових законодавчих обмежень господарської діяльності та штучних бар’єрів у ліквідації природних стихійних явищ, проведення заходів поліпшення санітарного стану тощо.
Також науковці відзначають, що важливу роль у досягненні балансу конфліктних інтересів відіграє лісова сертифікація за міжнародною схемою Лісової Опікунської Ради (FSC).
Окрім того, у проекті Резолюції зазначаються необхідні кроки для першочергової реалізації. Зокрема:
- необхідність формування широкого національного діалогу щодо ролі та значення лісів з метою пошуку суспільного консенсусу шляхом розробки і затвердження національної лісової політики
- внесення змін до законодавства щодо скасування дискримінаційного податкового навантаження скасування дискримінаційного податкового навантаження
- внесення змін до законодавства, яке необґрунтовано накладає екологічні обмеження діяльності лісогосподарських підприємств
- розробка ризик-стійких стратегій розвитку лісового господарства, у т.ч. з урахуванням змін клімату
- удосконалення системи моніторингу та запровадження національної інвентаризації лісів