- Деталі
- Категорія: Новини
Державне підприємство “Баранівське лісомисливське господарство” створене в 1936 році. Метою створення підприємства є проведення заходів з відновлення лісів, підвищення їх продуктивності, збереження та посилення захисних властивостей лісів, забезпечення охорони лісових насаджень; ведення мисливського господарства та здійснення промислової діяльності.
Загальна площа лісмисгоспу складає 44114га, в тому числі вкрита лісом площа становить 38815га тобто 88% від загальної площі підприємства. Лісистість території розташування лісгоспу становить майже 40 %.
Протяжність території підприємства з півночі на південь становить 58 км, зі сходу на захід - 86 км.
Згідно із лісорослинним районуванням територія ЛМГ належить до південної частини Центрального Українського Полісся. Південна його межа є границею з Лісостепом. Клімат району розташування лісів підприємства помірно-вологий з незначними ознаками континентального.
Вся територія лісомисгоспу поділена на 7 лісництв:
Також структурними підозділами підприємства є лісопромисловий комплекс, транспортний цех, нижній склад при станції Радулино та торгівля.
ЛісиБаранівського лісмисгоспу сформовані переважно з хвойних, твердолистяних та м'яколистяних насаджень, що розподілені таким чином: сосна звичайна – 44,4%, дуб звичайний – 22,3%, береза – 20,9%, вільха чорна – 8,8%, інші породи - 3,6%.
Розподіл земель основних лісоутворюючих порід за віковими групами наступний:
• Молодняки − 21%;
• Середньовікові −44,8%;
• Пристигаючі − 21%;
• Стиглі і перестиглі – 13,2%.
•
• РОЗРАХУНКОВА ЛІСОСІКА ГОЛОВНОГО
• КОРИСТУВАННЯ - 78,3 тис.м³
• РОЗРАХУНКОВА ЛІСОСІКА ПО
• РУБКАХ ФОРМУВАННЯ І ОЗДОРОВЛЕННЯ ЛІСІВ - 63,6 тис. м³
Щорічний обсяг робіт із садіння лісових культур складає понад 250 га. Підприємство приділяє значну увагу лісокультурному виробництву, впровадженню передових методів вирощування садивного та декоративного матеріалу. Застосовуються новітні агротехнічні технології обробітку грунту під лісові культури та механізми для догляду за лісовими насадженнями.
Фінансова стабільність підприємства дозволяє вести лісове господарство на високому рівні. Лісмисгосп постійно нарощує обсяги лісогосподарського виробництва,слідкує за змінами та впроваджує в виробництво новітні технології. Аналіз засвідчує, що ми завжди дотримуються намічених орієнтирів: щорічний обсяг лісовідновлення проводиться на площах лісового фонду, що перевищує площі зрубів, щорічний обсяг вирощування сіянців у лісорозсадниках та теплицях перевищує потребу посадкового матеріалу на проведення лісокультурних робіт та дозволяє щорічно отримувати додаткові надходження від реалізації надлишку. Своєчасно та якісно проводяться догляди за молодими насадженнями, якісно здійснюються рубки догляду за лісом для забезпечення відповідного породного складу лісових культур, підвищення їхньої продуктивності. Здійснюються оздоровчі рубки дерев, уражених хворобами і шкідниками.
Тваринний світ тісно пов»язаний з життям лісу. Площа мисливських угідь підприємства складає понад 34,6тис.га. Проводяться біотехнічні заходи спрямовані на покращення умов існування та збільшення чисельності мисливської фауни та підвищення продуктивності мисливських угідь.
Підприємство має потужний лісопереробний комплекс. Завдяки наявності високоефективного імпортного деревообробного обладнання та сушильного господарства здійснюємо випуск готових видів продукції переробки, що користуються стабільним попитом як на внутрішньому так і на зовнішньому ринках.
Постійно вкладаємо значні кошти у розвиток виробництва. Кошти інвестуються в капітальне будівництво доріг , будівель та споруд, проводиться оновлення та модернізація основних засобів, благоустрій територій та інші роботи. Лише в 2021 році на ці цілі спрямовано 21,3 млн.грн. З них на придбання основних засобів спрямовано 6,3 млн.грн За них придбано 4 автомобілі( 3 автомобілі Краз і 1 Рено Дастер) для посилення охорони лісових масивів від лісопорушень та пожеж, 2 пожежних автомобілі з автоцистерною, та 2 цистерни для води об»ємом 6000м3, 4 трелювальних трактори для здійснення лісогосподарських заходів, 3 трелювальних навісних пристрої,9 одиниць мототехніки для працівників державної лісової охорони, 2 лісових плуга, лісову дискову борону, 3 культиватори, грунтофрезу, маніпулятор для погрузки деревини на вантажний автомобіль,тепловізор, квадрокоптер, комплект для здійснення відводів Гіс. .
На капітальне будівництво витрати склали 4,4 млн.грн з них на Адамівське лісництво 2,9млн.грн. Крім того витрачаємо значні кошти на капітальний ремонт основних засобів , модернізацію, реконструкцію та підтримання їх в робочому стані в минулому році на ці цілі спрямовано 5,1 млн.грн. Проводимо роботи по благоустрою територій підрозділів в поточному році практично у всіх лісництвах проведенні поточні ремонти приміщень та територій на це також спрямовано близько 5 млн.грн. Також здійснюється за необхідністю закупівля необоротних матеріальних активів всього їх в 2021 році закуплено на 2,5 млн.грн. З них майже на 800 тис.грн придбано протипожежного обладнання та матеріалів.
Фактичні показники роботи підприємства за минулий рік можна окреслити декількома цифрами.
За 2021 рік підприємством забезпечено обсяг реалізації товарної продукції в сумі 190,1 млн.грн в порівнянні з попереднім 2020 року забезпечено зростання на 58,5 %. Виконанні всі завдання по лісокультурному та лісогосподарському виробництву: Відновлено 278га зрубів, та проведено сприяння природному поновленнюна площі 36га. Проведено доглядів за лісовими культурами на площі 850 га, в розсадникам на площі 3,2га та теплицях підприємства площа яких складає 0,48 га вирощено достатню кількіть стандартного посадкового матеріалу в кількості понад 2 млн.шт. Рубками догляду та санітарно-оздоровчими заходами охоплені насадження на площі 3019га, забезпечено якісний санітарний стан лісів.
Впродовж останніх років проводиться значна робота по будівництву лісових доріг , в минулому році побудовано 2,3 км нових капітальних доріг лісогосподарського призначення. Витрати на це склали 1,9 млн.грн. Крім того проводиться велика робота по підтриманню наявної лісової мережі в нормальному стані, за минулий рік відремонтовано 29 км лісових доріг на суму майже 3 млн.грн.
В цехах переробки за 2021рік перероблено 46,8 тис.м3 ,що становить 39% від загальної кількості заготовленої деревини Випущено продукції переробки на суму 77,1млн.грн, до минулого 2020 року забезпечено ріст на 28,7% Випуск з одного переробленого кубометра склав 1647 грн та зріс до минулого року на 41,6%.
Витрати на ведення лісового та мисливського господарства за 2021 рік склали 62,4 млн.грн, що в переводі на 1 га лісової площі скаладає 1416 грн. Дані витрати зросли до 2020року на 43,5%.
Забезпечено прибутковіть підприємства в результаті діяльності отримано чистого прибутку в сумі 2,9 млн. грн.
На підприємстві працює 368 штатних працівників, крім того залучаються працівники за цивільно-правовими угодами. Середньомісячна заробітна плата штатних працівників підприємства за 2021 рік перевищує 16тис.грн та зросла в порівнянні з 2020 роком на 65,3 %. Сумлінно сплачуються податки,збори та обов»язкові платежі до бюджетів всіх рівнів. За 2021 рік їх сплачено в сумі 65.8 млн.грн, що на 21,2 млн більше ніж в 2020 році. До державного бюджету в 2021 році сплачено 23,9 млн.грн, до місцевого – 24,4 млн.грн та сплачено єдиного соціального внеску в сумі 17,5 млн.грн. Податкове навантаження на підприємство становить 34,6% від загального обсягу доходу.
За цими цифрами стоїть велика праця сотень людей - як працівників підприємства і не тільки тих що працюють сьогодні, це праця всіх хто колись протягом певного періоду часу докладав зусиль для розвитку підприємства, та лісового господарства нашого району. Це праця лісорубів і лісокультурниць, водіїв і трактористів, верстатників та інших робітників, праця попередників, ветеранів, пенсіонерів всіх хто працював у лісі.
Проте ми не зупиняємось на досягнутому а й надалі плануємо продовжувати роботу в даному напрямку. Зокрема робота підприємства в 2022 році буде націлена на виконання основних лісогосподарських заходів по охороні, збереженню та примноженню лісів. Для забезпечення успішного виконання програми президента України «Зелена країна» плануємо розширити тепличне господарство побудувати 2 нові теплиці в Баранівському та Довбиському лісництвах для вирощування сіянців з закритою кореневою системою.Плануємо продовжити роботи по ремонту та благоустрою територій підрозділів. Будемо створювати нові рекреаційні ділянки для відпочинку населення в лісі.Продовжимо роботу по будівництву лісових доріг- плануємо побудувати 2км нових капітальних доріг лісогосподарського призначення та і надалі будем утримувати наявну лісову мережу в належному стані. Сподіваємось, що фінансовий стан нашого підприємства дозволить зробити все задумане.
Ліс росте - і разом з ним виростають люди, які його садять. Виростають у розквіті своїх здібностей і можливостей, застосовуючи знання і досвід, гідно продовжуючи справи тих, на чиє місце прийшли за покликом долі. Але ліс завжди потребує до себе уваги. Він не терпить тимчасових людей, тимчасових директив та лозунгів про його захист і збереження. На справу лісу потрібно працювати наполегливо і натхненно. Саме цим і займаються в державному підприємстві Баранівське лісомисливське господарство.
- Деталі
- Категорія: Новини
Відбулося перше у цьому році засідання розширеної колегії Державного агентства лісових ресурсів України.
Голова Держлісагентства Юрій Болоховець доповів щодо основних напрямків та завдань галузі у 2022 році.
"Один із стратегічних напрямків роботи – можливий перехід до Національної компанії. Цей крок не призведе до приватизації лісів. Це 100% державна власність. Перший квартал цього року ми розроблятимемо поетапний план дій, який обов’язково буде винесено на обговорення. Серед переваг - можливість прийняття ефективних фінансових та господарських рішень, залучення інвестицій. Для реалізації цього напрямку нам потрібне рішення РНБО, Закон і відповідна постанова Кабінету Міністрів України", - повідомив Юрій Болоховець.
За словами Голови, перед цим детально вивчено досвід лісівників Латвії, Польщі, Німеччини. Там веденням лісового господарства займаються національні компанії.
Що стосується поточних питань, однозначним пріоритетом на цей рік є реалізація програми Президента "Зелена країна". У 2022 заплановано висадження близько 300 мільйонів деревних рослин.
Що вже зроблено?
Цієї осені висаджено майже 60 мільйонів деревних рослин, зокрема підприємствами Держлісагентства – 52 мільйони.
Заготовлено майже 900 тонн насіння.
На Львівщині та Донеччині відкрито лісорозсадницькі комплекси із вирощування садивного матеріалу із закритою кореневою системою. Розроблено план-графік будівництва заводів ще у 8 областях і розширення ліній у 2 областях.
Від територіальних громад отримано погодження на передачу 14,9 тис. гектарів земель для лісорозведення.
"Важливим завданням для нас є захист лісів від пожеж. У 2021 році матеріальна база оновлена більше ніж на 1 мільярд грн. Як результат - площа однієї пожежі скоротилася більше ніж в 70 разів! Це безпрецедентний показник, як мінімум, за останні 15 років. Цього року плануємо поставити всю територію наших лісів під відеонагляд", - підкреслив Юрій Болоховець
Крім цього питання, про стан виконання актів законодавства, актів і доручень Президента України, Кабінету Міністрів України, запитів і звернень народних депутатів України, запитів на публічну інформацію та звернень громадян в Держлісагентстві за 2021 рік доповів завідувач Сектору контролю та звернень громадян Юрій Савченко.
gallery}art/329{/gallery}
- Деталі
- Категорія: Новини
продовж року державні лісогосподарські підприємства області провели лісовідновлення на площі 8 тисяч 239 гектарів – і це найбільше серед усіх областей в Україні.
Понад 40 мільйонів дерев – таким є внесок лісівників у виконання Програми Президента України «Зелена країна».
Про це повідомив начальник Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства Віктор Сахнюк в ході підведення підсумків господарсько-фінансової діяльності підприємств управління в 2021 році.
Віктор Сахнюк розповів, що за підтримки народних депутатів, керівників області та громад в день реалізації масштабного проєкту «Висадження дерев одним мільйоном людей за одну добу» Житомирщина також висадила найбільше дерев серед усіх областей України.
«Щодо решти показників лісогосподарської діяльності підприємств управління – то вони також підтверджують ефективну організацію ведення господарства, - наголосив начальник управління, - лісового насіння заготовлено 119 тонн – це вдвічі більше запланованого. Посіви в лісових розсадниках проведено на площі 28 га – 122% від плану. Впродовж року в підприємствах побудовано 11 нових теплиць з сучасними системами зрошування загальною площею 0,5 га.
А на базі Радомишльського лісомисливського господарства запущено роботу першого в області сучасного автоматизованого комплексу з переробки шишки з електричними сушильними камерами та системою очищення та вибраковування насіння, а також сучасне спеціалізоване насіннєсховище.»
Найкращих результатів у цьому напрямку діяльності досягли Овруцьке спеціалізоване лісове господарство, Коростенське, Радомишльське та Баранівське лісомисливські господарства.
Віктор Сахнюк також звернув увагу на те, що за 2021 рік лісівникам області вдалося величезну проблему лісових пожеж перетворити на шанс для модернізації всієї лісової протипожежної системи в області.
«І маємо досить вагомі результати, - продовжив він, - в минулому році всі загоряння в лісі ліквідовувалися на початковій стадії, площа пожеж у порівнянні з позаминулим роком зменшилася на 99,9 %, а кількість випадків – на 90 %.»
Безсумнівно, цьому передувала професійна системна робота. Нині в держлісгоспах 67 пожежних веж обладнано телевізійними системами спостереження, які повністю перекривають лісові масиви, а з початком пожежонебезпечного періоду 2021 року в Житомирському управлінні лісового та мисливського господарства впроваджено трирівневий відеонагляд за лісами області. Крім постійного моніторингу насаджень, розроблено чіткий алгоритм взаємоінформування між усіма працівниками лісової галузі, котрі можуть бути задіяні в гасінні вогню в лісі.
В усіх 28 лісопожежних станціях лісгоспи провели тотальне оновлення засобів пожежогасіння. Впродовж року придбали 12 пожежних автомобілів – тепер лісгоспи мають 86 одиниць такої техніки, котра приведена до належного стану та постійно перебуває у повній готовності на випадок виникнення позаштатної ситуації.
Близько тисячі водойм (з розрахунку, щоб водойма була в кожному обході) лісівники облаштували пірсами та підїздом.
Впродовж року активно проводилися роботи з повної ліквідації наслідків великих лісових пожеж весни 2020 року. Це нелегка і нешвидка робота, яку виконують лісівники. Зокрема, у 2021 році розроблено 6,5 тис. га пошкоджених вогнем лісових насаджень. І найголовніше - на площі 1 654 га земель був висаджений новий ліс.
Комплекс заходів з охорони лісів, котрі державна лісова охорона проводить із залученням правоохоронних органів, довів свою ефективність. Створені мобільні групи, котрі цілодобово патрулюють ліси, демонструють значні результати в боротьбі з незаконними рубаннями. Лісова охорона тепер має новий високопрохідний транспорт, уніфікований форменний одяг, сигнальні жилети, споряджена ранцевими оприскувачами, відеореєстраторами, раціями, приладами нічного бачення, нагрудними відеокамерами, гумовими кийками, електрошоковими пристроями та навіть бронежилетами – словом, усіма засобами, необхідними для ефективної лісоохоронної діяльності.
«Відтак, у 2021 році, в порівнянні з 2020 роком, кількість випадків незаконних рубань зменшилися на 43 % (з 221 до 125 випадків), зменшення обсягів незаконно заготовленої деревини складає 73 %,» - повідомив Віктор Сахнюк.
За фактами незаконних рубань 37 справ передано до правоохоронних органів, відкрито 24 кримінальних провадження.
Загалом на порушників лісового та мисливського законодавства лісова охорона склала 707 протоколів та наклала на них 274 тисячі гривень штрафів.
Розповів Віктор Анатолійович і про плани вже цієї весни запустити в роботу комплекс з вирощування садивного матеріалу із закритою кореневою системою в Овруцькому спецлісгоспі. Нині там вже проводяться усі необхідні підготовчі роботи.
Крім того, підприємства і в нинішньому році працюватимуть над зміцненням матеріально-технічної бази кожного лісництва, забезпечення їх професійними кадрами. Адже саме лісництво стає основною структурною одиницею, від організації діяльності якого залежатиме ефективність галузі загалом.
Віктор Сахнюк: Майже 1,1 мільярда гривень податків сплатили в минулому році держлісгоспи Житомирщини
- Деталі
- Категорія: Новини
Своєрідний рекорд встановили в 2021 році лісогосподарські підприємства Житомирського ОУЛМГ в сплаті податків. Упродовж року вони перерахували до бюджетів усіх рівнів 1 мільярд 99 мільйонів 232 тисячі гривень, що на 40% більше, ніж в позаминулому році. Про це повідомив начальник Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства Віктор Сахнюк під час виробничої наради за підсумками господарсько-фінансової діяльності підприємств управління в 2021 році.
Віктор Сахнюк розповів, що, зокрема, понад 525 млн. грн. сплачено до державного бюджету; більше 347 млн. грн. – до місцевих бюджетів; 226 мільйонів – єдиного соціального внеску.
«Витрати на ведення лісового господарства в держлісгоспах склали 1 мільярд 777 мільйонів гривень. За ці кошти вирощувався та висаджувався новий ліс, проводився догляд за молодими деревами, здійснювалася охорона лісових масиві та інше», - поінформував начальник Житомирського ОУЛМГ.
Він також звернув увагу на те, що завдяки ефективній господарсько-фінансовій політиці державні лісогосподарські підприємства в минулому році отримали понад 75 мільйонів гривень прибутку. Закумульовані кошти спрямували на розвиток.
«Окрім того, власні кошти лісгоспи спрямували на технічну модернізацію. У 2021 році вони придбали майже 450 одиниць техніки. Це в 6 разів більше, ніж за минулий рік і мало не в десятки разів більше, ніж в попередні», - підкреслив Віктор Сахнюк.
Упродовж року було закуплено: 44 трактори для лісогосподарських та лісозаготівельних робіт, 12 пожежних автомобілів, 179 мотоциклів, 85 одиниць легкового автотранспотрту для лісової охорони, мікроавтобуси для підвезення людей, мотопомпи, ґрунтообробне обладнання, камери відеоспостереження, фотопастки, квадрокоптери тощо. Загалом обсяг капітальних інвестицій склав 262 мільйони 170 тис. гривень.
- Деталі
- Категорія: Новини
Адамівське лісництво – наймолодше в Баранівському держлісгоспі. Проте так склалося, що його адміністрація розміщувалася то в будинку-кордоні, то в маленькому приміщенні.
Кілька років тому в лісгоспі вирішили побудувати нову адміністративну будівлю лісництва. Активне будівництво розпочалось з серпня 2020 року Витрати на будівництво за весь період склали 3,5 млн.грн.
Сьогодні це чудове приміщення для комфортної праці лісівників, нова адміністративна будівля з службовим житлом, з облаштованим подвірям та господарськими будівлями.
Відкриття адміністративної будівлі Адамівського лісництва співпало з проведенням наради керівників державних лісогосподарських підприємств Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства.
«Нині лісництво має стати головним функціоналом лісової галузі, - заначає в ході заходу начальник Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства Віктор Сахнюк. - Відтак ці структурні одиниці повинні мати все для ефективної роботи – професійні кадри, розвинену інфраструктуру, сучасні засоби виробництва.
Саме тому впродовж року значні зусилля підприємства Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства спрямували на те, щоб кожне із 125 лісництв мало не лише відповідну матерально-технічну базу, новий транспорт, надійний інтернет-зв'язок, дороги, а й відремонтовані будівлі, облаштовані території.
Лише в 2021 році капітальні ремонти було проведено в 53 лісництвах наших підприємств.
Крім того, проведено утеплення фасадів, ремонт покрівель, переобладнання систем опалення, реконструкція приміщень, осучаснення санітарно-побутових приміщень тощо.
Наша мета, щоб кожне лісництво було не лише прикладом взірцевого господарювання в кожному населеному пункті, а й підрозділом, котрий виконуватиме завдання з охорони та захисту лісу, розвиватиме мисливське господарство та рекреацію.»
Символічну стрічку перерізали голова Житомирської обласної державної адміністрації Віталій Бунечко , голова Новоград-Волинської райдержадміністрації Вячеслав Авраменко, начальник Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства Віктор Сахнюк.
Варто додати, що Адамівське лісництво, котре розташоване переважно на території Довбиської територіальної громади та частково Курненської, за 2021 рік до Довбиської територіальної громади перерахувало майже 6 млн. грн від сплати податків.
Серед особливостей Адамівського лісництва слід відмітити , що саме в цьому підрозділі підприємства започатковано вирощування лісових культур модрини європейської. Площа лісових культур за участю модрини на сьогодні в Адамівському лісництві становить понад 70 га. Вже протягом 3 років тут збирають насіння модрини з власних насаджень.
Крім того на території лісництва є культури горіха чорного та дугласії.
- Деталі
- Категорія: Новини
Для Державного агентства лісових ресурсів України 2021 рік випав не простий, сповнений дій і подій: розпочало реорганізацію підприємств, активно впроваджує цифрові технології у роботу галузі, успішно виконується президентська програма «Зелена країна»… і, що важливо, змінюється ставлення суспільства до лісівників. Звісно, це дає підстави стверджувати про успішне завершення року для підприємств Держлісагентства. Та чи всі виклики вже подолано, які нові завдання ставить перед собою відомство і як оцінює перебіг реформи у галузі – з цими та іншими питаннями редакція нашого часопису звернулася до Голови Держлісагентства Юрія Болоховця. «Маємо 158% росту доходу» – Юрію Віталійовичу, рік тому, в інтерв’ю нашому виданню, Ви окреслили низку викликів, що стоять перед лісовою галуззю. Це – реформування, впровадження нових технологій і сучасних підходів у вирощуванні лісів, діджиталізація тощо. Що з цих напрямків вдалося реалізувати Держлісагентству за цей період? – У цілому всі завдання, які ми окреслили, мають свою стадію реалізації. Дещо вдалося краще навіть, ніж планували, наприклад, покращити економічні показники. Хто б що не казав, але ми маємо безпрецедентні позитивні економічні показники за всю історію лісового господарства. Свіжа аналітика за 11 місяців наступна: маємо 158% росту доходу. Тобто на сьогодні ми отримали 20,1 млрд, це на 7,5 млрд більше, ніж за минулий рік. До речі, якщо говорити про податки, то підприємствами Держлісагентства сплачено 7,9 млрд грн, це на 2,7 млрд грн більше, ніж у минулому році. Дався взнаки зовнішній ріст цін на продукцію лісового господарства. Але вже починаючи з вересня спостерігається спад на зовнішніх ринках. Проте я переконаний, що, крім того, ось ці позитивні економічні показники – це ще й результати детінізації економіки. Тому що ці кошти раніше привласнювалися непорядними людьми і в нашій системі, й ззовні. Чи зробили ми цю історію повністю білою? Звісно, ні, на це ще потрібен час. Але завдяки нарощенню економічних показників ми змогли підняти заробітну плату в галузі. Сьогодні середньомісячна заробітна плата становить 16,5 тис. грн, що на 58% більше, ніж торік. На півночі країни зарплати досягають майже європейського рівня. Це тисяча доларів, можливо, десь і більше, наприклад, у Хмельницькій області середня зарплата понад 30 тис. грн. Південь та схід лишаються недофінансованими і з низькими заробітними платами. Тому головним завданням на наступний рік ми для себе ставимо знаходження механізму перерозподілу коштів, щоб виправити цю ситуацію. Також в цьому році активно велося оновлення матеріально-технічної бази. До кінця року це буде десь мільярд гривень, який ми плануємо вкласти на нове обладнання і нову техніку. Ми вже маємо результат. Середня площа однієї пожежі зменшилася у 65 разів! Це свідчить про те, що у людей з’явилася мотивація і технічні можливості набагато швидше реагувати на виникнення вогню в лісі. «Розмови про скорочення людей – це маніпуляції» – Одним із напрямків роботи цього року було оновлення нормативно-правової бази. Нарешті затверджена Мін’юстом Інструкція щодо електронного обліку деревини, до чого ми йшли понад 10 років. Головна суть цього документа – електронний облік тепер розповсюджується не тільки на Держлісагентство, а й на всіх інших лісокористувачів – комунальної, приватної власності, ліси інших відомств. І тепер це документ, який пройшов держреєстрацію, а не нашу внутрішню, і який мають виконувати всі. Це я вважаю перемогою. Ще більшою перемогою вважаю те, що Уряд знизив відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку до розміру 50%. Ми не зупиняємось і працюємо над тим, щоб знизити цю норму ще – до 30%. Це дуже важливо, адже дає можливість підприємствам не ховати прибутки, а вкладати їх в оновлення основних технічних засобів, які нині мають колосальне зношення і морально застарілі. А від якості техзасобів залежить ефективність нашої роботи. Тому ті речі, які закладаються сьогодні, даватимуть позитивний економічний ефект і в майбутньому. Наступного року наші підприємства нестимуть додаткові витрати. Це пов’язано з великими разовими витратами, які не впливають на економіку і на виробництво – оформлення речових прав, соціальні виплати людям, які не зможуть чи відмовляться від наших пропозицій працювати далі. Хочу ще раз наголосити, розмови щодо скорочення великої кількості працівників лісової галузі – це маніпуляції. Нині ми маємо майже три тисячі вільних вакансій, з іншого боку, під скорочення підпадають переважно директори та адміністративний апарат лісгоспів, яких торкнеться об’єднання. Це близько 920 осіб. Кожна людина у нас на контролі. Але зазначу, що в 2000 році у лісовому господарстві працювало 95 тисяч працівників, сьогодні – 42 тисячі. Ми ж розуміємо, що йдуть не найгірші кадри і наша мета – зупинити цей процес і дати людям нормальні умови праці, а вже потім можна говорити про відповідальність за реагування на пожежі, самовільні рубки тощо. Люди по-іншому ставляться до роботи, якщо для них створені відповідні умови. «Нашою головною персональною одиницею має стати лісництво» – Ще донедавна серед фахівців лісової галузі була популярною точка зору, що за зразок слід взяти так звану «польську модель» лісового господарства. Які наступні етапи реформування галузі? – Ми не відійшли від польської моделі, вона прийнятна, але не для всіх регіонів України. Побувавши в Німеччині, Польщі, Литві, прийшли до висновку, що готової моделі для нас, яку можна було б скопіювати та застосувати на всій території нашої держави, – немає. Щодо польської моделі, то вона, як і наша, центральну роль віддає лісництву, це головний функціонал лісової галузі. Роль лісгоспу – ставити чіткі завдання і контролювати їх. Деякі з наших прогресивних директорів уже запровадили GPS-моніторинг, відеонагляд та замкнену систему контролю палива. Дехто звик працювати по-старому. Але головне, з чого потрібно нам розпочати, – це зробити нашою персональною одиницею – лісництво, у більшості з них є майже все для ефективної роботи – кадри, інфраструктура, ресурс. Чого їм не вистачає для мотивації, так це достойної зарплати. У лісництві мають працювати фахівці, завдання яких – організувати робочий процес. А от на вирощування садивного матеріалу, посадку лісу, догляд за ним, заготівлю, транспортування, переробку треба наймати підрядні організації. По-перше, залучення таких організацій для нас удвічі дешевше, а по-друге, ефективність їх роботи зовсім інша. Ми маємо створити і цей кластер. Люди в селі повинні побачити у лісгоспі надійного партнера. Головне наше завдання – охорона і вирощування лісу. Також це рекреація, мисливство і побічне користування. Решту функцій нам треба делегувати та контролювати. – Чи можемо говорити про те, що наступним кроком у реформування буде створення єдиної державної компанії управління лісами, про що йшла мова раніше? – Якщо рівнятися на Прибалтику, Польщу, то там діють національні акціонерні компанії. Для нас у разі створення такої структури незворотними мають бути певні червоні лінії – виключне право заготівлі має лишатися за лісокористувачем, має бути збережено юридичний статус держпідприємств, а також збереження державної власності на ліси. Тож ми проти концесії, приватизації, проти того, щоб у лісгоспів забрали виключне право заготівлі. Ці ключові речі виписані у Державній стратегії управління лісами до 2035 року, у законі про приватизацію (всі наші об’єкти увійшли до нього як такі, що заборонені до приватизації). Щодо виключного права заготівлі, то в Лісовий кодекс ніхто правок вносити не буде. У Стратегії чітко виписано, що юридичний статус підприємства лишається і виключне право заготівлі теж. Усе решта – це діалоги, до яких ми готові. Щодо створення Національної акціонерної компанії в лісовій галузі – це вирішило б ряд наших проблем, які ми до нині розв’язати не можемо. Зокрема щодо підтримки підприємств східних і південних областей, врегулювання питання рівня зарплат лісівників у різних регіонах тощо. «Аргументів проти реорганізації – немає» – Не таємниця, що є окремі працівники лісового господарства, деякі лісгоспи і навіть територіальні громади, які не підтримують оптимізацію підприємств і відкрито виступають проти цього. Як Ви можете це прокоментувати? – Коли відбувається реорганізація підприємств, враховуються багато критеріїв – розрахункова лісосіка, структура лісу, інфраструктура, що ми отримаємо в кінцевому результаті. Це ж не рішення кількох осіб, а рішення, прийняте шляхом широкої дискусії. Ми пішли шляхом саме широкого обговорення, але все одно є незадоволені. Мабуть, найбільше нині на слуху Фастівський і Добрянський лісгоспи. У Фастові міський голова думав, що нібито місто втратить податки. Але ми йому довели, що це не так. Якщо виникають якісь непорозуміння, то запрошуємо актив лісгоспу до нас в агентство, спілкуємось і все аналізуємо. Виникало питання: чому Фастівський лісгосп приєднується до Білоцерківського? Відповідаємо: Фастівський лісгосп отримав 90 млн грн прибутку за рік, а Білоцерківський при такій же площі – значно більше. Ефективність господарювання другого – краще. І так роз’яснюємо по всіх позиціях. Аргументи проти реорганізації зникають. Щодо термінів ліквідації підприємств. Ми поставили керівникам цих лісгоспів чіткі дедлайни і зазначили, або вони вкладаються в ці строки, або цими процесами будуть займатись інші люди. Влітку цього року обставини змусили нас ліквідувати Ржищівський лісгосп, увесь процес зайняв два місяці. Є деякі підприємства, які ми ліквідовуємо до десятка років. Причини дуже прості – є певні особи, які не зацікавлені завершити цей процес. Головна проблема у тому, що 125 керівників лісгоспів втрачають свої крісла. Керівник лісгоспу – це потужна особистість на місці й політична зокрема. Цим директорам запропоновані інші альтернативні посади. Так, уже не керівниками, а заступниками, головними інженерами, лісничими, але когось це не влаштовує. Ми докерувалися до того, що на одного працюючого у лісі у нас два-три працюючих у конторі. Це ми і намагаємося змінити. На мою думку, реформа рухається і нині для цього є сприятлива політична атмосфера. У нас є повне порозуміння з Міндовкілля, з Екологічним комітетом Верховної Ради, Урядом, Офісом Президента. І це не порожні слова, бо від такої співпраці з’являються конкретні рішення, яких ми не могли досягти десятиліттями. Наприклад, завдяки порозумінню з Кабінетом Міністрів вдалося знизити ЧЧП (частину чистого прибутку). Щодо співпраці з Екологічним комітетом, то чого варті внесення змін до закону про сезон тиші. Так само є співпраця щодо змін до закону про ОВД (оцінки впливу на довкілля). – За рік зроблені деякі кроки у сфері діджиталізації лісової галузі. Створено чат-бот, ресурс «Зелена країна», йде робота з удосконалення ЕОД, електронних торгів тощо. Які подальші плани має Держлісагентство у цьому напрямку? – Справді, маємо багато ідей реалізованих і таких, що на етапі реалізації. Електронний лісорубний квиток уже в «ЕкоСистемі» – національній онлайн-платформі щодо стану довкілля. Також там можна буде отримати е-посвідчення мисливця, е-паспорт на породу мисливського собаки, іншого ловчого звіра і птаха, електронну ліцензію на добування мисливських тварин, цифрову картку обліку дичини і порушення правил полювання. Це все дозволить спростити роботу територіальних органів, усуне необхідність фізично відвідувати їх для отримання того чи іншого документа, і в цілому поліпшить адміністрування цих послуг. Для висвітлення реалізації програми Президента «Зелена країна» створено спеціальний сайт. Я вважаю, що це хороший інструмент для обміну інформацією та для контролю. Крім цього, йде робота над створенням електронної товарно-транспортної накладної. Це єдиний інструмент для прозорого процесу оформлення документів на вантажоперевезення, що дозволяє легко оформити е-ТТН, провести миттєво обмін електронними документами, і все це буде надійно зберігатися та легко відшукуватись в електронному архіві. Створення Лісового порталу дасть нам можливість мати під руками уніфіковане рішення у вигляді інформаційного ресурсу, де систематизовано всі послуги, реєстри та дані. На порталі можна буде знайти інформацію щодо картографії, документообігу, кадастрів мисливських угідь, мисливських тварин та мисливських собак. Також на порталі працюватиме особистий кабінет користувача мисливських угідь, можна буде замовити електронні послуги, матеріали для лісовпорядкування. Також у «цифру» переходить сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених із них пиломатеріалів, створюється сучасний інструмент для ідентифікації необробленої деревини. Ще одне цифрове рішення – це створення удосконаленого модуля ЕОД 2.0. Електронний облік деревини дозволить автоматизовано і прозоро вести цифровий облік деревини для всіх лісокористувачів та власників лісів. Ми розуміємо, що треба вдосконалювати інструмент автоматизації роботи та економії часу на здійснення господарських операцій та їхнє документальне оформлення. Це дозволить знизити ризики щодо проявів корупційних чинників та збільшити надходження до бюджету. Проблема в тому, що для створення програмного продукту за нормального фінансування, знадобиться один період часу. А от змінити під нього нормативну базу – це значно триваліший процес. – Як сьогодні втілюється закон про ринок деревини, його основні напрямки? – Зрозуміло, що закон потрібен, бо немає ніякого регулювання на ринку деревини. Звичайно, він зіткнув багатьох стейкхолдерів цього процесу. Це переробники, лісівники, депутати, податківці тощо. Виявилося, що є багато зацікавлених у цьому процесі. Закон пройшов перше читання. Лісівників завжди звинувачували у тому, що самі закони пишемо, контролюємо і виконуємо. Тому цього разу ми виступали такими самими повноцінними учасниками, як й всі інші. Лісівники запропонували, щоб закон визначав іншого регулятора, а не Держлісагентство, бо так буде зручніше всім. Нам – лісівникам – від цього закону потрібен лише хороший програмний продукт, гарантії укладення угод та відсікання недобросовісних покупців. – За офіційними даними програма Президента «Зелена країна» проходить навіть з випередженням планів. Чи вистачить у лісівників «запалу» реалізувати всю програму, а головне – чи вистачить для залісення необхідних площ? – Під час осінньої лісокультурної кампанії у рамках програми Президента «Зелена країна» вже посаджено майже 59 млн майбутніх дерев. До цього долучилися й інші користувачі, й громадяни. Підприємствами Держлісагентства посаджено понад 50 млн дерев. Погодні умови дозволили нам навіть перевищити плани цієї осені. Обіцяли зібрати подвійну кількість насіння – ми це зробили (нині зібрано понад 850 тонн насіння). Думаю, нашого запалу та можливостей цілком вистачить для того, аби посадити мільярд дерев. Якщо нічого глобально не зміниться, то до осені 2024 року ми їх посадимо. А от щодо створення мільйона гектарів нових лісів – тут є питання. Про це ми говорили на засіданні РНБО, з громадами, з обласними державними адміністраціями. Станом на кінець жовтня ми це питання обговорили з кожною територіальною громадою, яких у нас півтори тисячі та з кожною ОДА. Ми пропонуємо два варіанти співпраці: перший – передати землю лісівникам, ми її залісимо і будемо платити податок за землю; другий – посадимо ліси без передачі землі нам, але у такому разі доглядати і охороняти цей ліс буде власник землі. Нині у нас в опрацюванні понад 50 тис. га таких земель. Це, звичайно, не мільйон гектарів, але це питання вже не до нас. Ми зробили все, що в наших силах. Зараз наші підприємства активно нарощують власні потужності. Сучасний насіннєво-селекційний центр, який за рік випускатиме 3 млн сіянців із закритою кореневою системою, вже запрацював у Львові. У грудні такий центр відкрито на Донеччині. Загалом планується відкриття таких заводів у Київській, Житомирській, Кіровоградській, Сумській, Чернігівській, Волинській, Івано-Франківській та Тернопільській областях. «Працюємо над стратегією розвитку мисливського господарства» – У цьому році Держлісагентством на рівні Уряду врегульовано питання використання так званого «Мисливського фонду». Це сума близько 65 мільйонів гривень. Планувалось, що за ці кошти до кінця року буде придбано автомобілі й спецтехніку для підсилення охорони мисливських угідь. На якому етапі освоєння цих так необхідних мисливській галузі коштів? – Зараз ми працюємо над Концепцією розвитку мисливського господарства, її погодженням. Виникають певні складнощі щодо цього процесу, бо ми знаємо ставлення суспільства до мисливської галузі. Разом із тим, у цьому році нам вдалося розблокувати кошти «Мисливського фонду», незабаром за його рахунок буде закуплено і передано державним підприємствам кожної області 40 автомобілів і обладнання для підсилення охорони мисливських угідь. Перед керівниками наших облуправлінь ми поставили завдання – в кожному мисливському господарстві, підпорядкованому Держлісагентству, збудувати вольєр європейського зразка. Всі північні та ресурсні регіони будуватимуть вольєри площею від 100 і більше гектарів для розведення оленів. На півдні господарства зможуть займатись вольєрними зайцями, фазанами. Вважаю, у нас ця індустрія має гарний потенціал, але майже не використовується. Але будуватись вольєри мають за проєктами, з врахуванням потреб місцевих громад, з переходами, містками тощо. Щоб не виникало питань, що через вольєри у населення зникне можливість ходити до лісу, збирати ягоди, гриби, треба комунікувати, пояснювати це. За наступний рік, як мінімум півтора десятка таких сучасних вольєрів у нас з’явиться. Вважаю, це гарним фундаментом для розвитку мисливського господарства. – Дякуємо Вам за цікаву і змістовну розмову! ДОВІДКОВО За 11 місяців цього року підприємства Держлісагентства сплатили 7,9 млрд грн податків та зборів – це на 41% більше, ніж за аналогічний період 2020 року. Чистий прибуток становить605 млн грн. Якщо порівнювати цей показник з аналогічним періодом 2020 року, то він збільшився на 326%. Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за 11 місяців сягнув 20,1 млрд грн, що на 57% більше, ніж за аналогічний період минулогороку. Розмовляла Валентина МАКСИМЕНКО, “Лісовий і мисливський журнал”,2021
